Пресс-релизы

7 июня 2011 г

Голова НКРЗ відповідає громадськості

20 травня 2011 року відбулося чергове засідання Громадської ради НКРЗ, у ході якого було обговорено пропозиції Громадської ради щодо нагальних питань, які перешкоджають розвитку підприємницької діяльності в галузі зв’язку.

В засіданні взяли участь Голова НКРЗ Петро Яцук, члени НКРЗ Людмила Єжова, Ірина Поліщук, Олена Уласенко, працівники апарату НКРЗ та представники громадськості.

З ряду питань щодо спрощення умов ведення підприємницької діяльності виступив голова НКРЗ Петро Яцук. Пропонуємо відповіді П. Яцука, які він дав на запитання громадськості.

Щодо спрощення умов ведення підприємницької діяльності. Наразі НКРЗ констатує, що частина суб’єктів підприємницької діяльності в Україні працюють, не пройшовши процедуру реєстрації у Комісії, тим самим порушивши норми закону «Про телекомунікації». Тут доцільно більш жорстко підійти до питань ліцензування діяльності саме таких суб’єктів господарювання, разом із тим враховуючи необхідність дерегуляції та подальшої лібералізації доступу більшості бажаючих до ринку телекомунікаційних послуг. При цьому, наприклад, не може бути виключена процедура отримання висновків щодо електромагнітної сумісності (ЕМС) та дозволів на експлуатацію обладнання операторського класу, а для частини радіообладнання може застосовуватися бездозвільна процедура експлуатації.

Заслуговує на велику увагу питання врегулювання надання послуг операторами, провайдерами, що забезпечують інфраструктуру «останньої милі». НКРЗ як регулюючий орган турбує можливість закріплення за органами місцевого самоврядування права регулювання діяльності на цьому сегменті ринку широкосмугового доступу. Слід зазначити, що запропонований громадськістю варіант набуття НКРЗ повноважень щодо регулювання діяльності провайдерів широкосмугового доступу потребує низки заходів: приміром, внесення змін до закону про місцеве самоврядування. Наразі готується законопроект «Про адміністративні послуги», яким буде чітко визначено перелік адміністративних послуг та їх розподіл на державні та муніципальні (такі, що надаються органами місцевого самоврядування). У цьому сенсі у громадськості ще є час проініціювати зміни до даного законопроекту та передбачити можливість законодавчо закріпити надання послуг операторами, що забезпечують інфраструктуру «останньої милі».

Щодо додержання принципу технологічної нейтральності, який передбачає ідентичне регулювання виду послуги незалежно від технології її надання, слід зауважити про наявне протиріччя такого підходу із існуючою Національною таблицею розподілу смуг радіочастот та Планом використання радіочастотного ресурсу України. Дане питання потрібно ще доопрацьовувати. Наразі ДІЗ може контролювати користувачів радіочастотного ресурсу, але не діяльність усіх суб’єктів підприємницької діяльності, які надають різні види телекомунікаційних послуг. Не можна допустити закріплення повноважень за місцевими або фіскальними органами на право контролю за діяльністю операторів, провайдерів: це право має отримати єдиний регулюючий орган, наприклад, з функціями державної інспекції. Так, громадськість може турбувати надто сильне регулювання суб’єктів підприємницької діяльності з боку держави, але у цьому питанні, як і в разі проведення рефармінгу, слід спиратися на принципи взаємної довіри один до одного та напрацювати «правила гри», зрозумілі для всіх учасників ринку.

Щодо тарифного регулювання. Представники операторів підняли важливе питання тарифного регулювання. З метою забезпечення прозорості формування тарифів на послуги зв’язку, усунення можливості необґрунтованого встановлення тарифів, захисту інтересів споживачів необхідно з урахуванням індексу інфляції розробити норми і правила, що визначатимуть порядок формування тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, а також на послуги з надання в користування каналів зв’язку операторами, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг. Ці правила дозволять операторам у повній мірі виконувати власні бізнес-плани та прогнозувати прибутки. Так само недоцільно, скажімо, частіше одного разу на рік змінювати ставки інтерконекту, не попередивши при цьому про можливі зміни суб’єктів господарювання як мінімум за півроку.

Що стосується ситуації із впровадженням реєстрації кодів ІМЕІ, то завдяки цій системі НКРЗ разом із УДЦР вдалося не лише захистити український ринок та споживачів від недозволених до застосування мобільних терміналів, а і забезпечити додаткові надходження до державного бюджету, які у 2010 році перевищили 1, 2 млрд грн. «Я розумію потреби операторів, які не хочуть втрачати своїх майже 3,5 млн абонентів, що наразі користуються «чорними» терміналами. Однак минулий рік показав, що користувачі майже перестали купувати «сірі» телефони, а постачальники, відповідно, завозити їх в Україну. При цьому на вартості телефонів для абонентів це не позначилося. Отже, запропонований нами механізм впровадженням реєстрації кодів ІМЕІ виявився вдалим, і ми плануємо подальші роботи у цьому напрямку», - зазначив Голова НКРЗ.

версия для печати

SMS

Сообщите коллегам о последних новостях, пресс-релизах и сведениях из Каталога компаний через наш SMS-гейт.

Смотрите также в рубрике Отраслевые нормы и прецеденты

28 января 2014 г

 • Створення Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг – шлях до кращого задоволення потреб суспільства

22 января 2014 г

 • Користувачам послуг мобільного зв’язку

17 января 2014 г

 • CIS-EMO: блокировка сайтов без суда не является демократической практикой

13 января 2014 г

 • ИнАУ против введения нового налога на провайдеров

25 декабря 2013 г

 • Звернення щодо вільного доступу до Інтернету

16 августа 2011 г

 • Незалежна Асоціація телерадіоМовників проведе у Ялті міні-конференцію «Нові медіа - нові помилки»

15 августа 2011 г

 • Samsung – самый любимый бренд украинцев

4 июля 2011 г

 • VERNA, совместно с Cisco и Veeam, провела семинар по актуальным решениям современной ИТ-инфраструктуры.

8 июня 2011 г

 • ДП «Українська мережа обміну трафіком» (UA-IX) готова до переходу на новий інтернет-протокол IPv6

26 мая 2011 г

 • Корпорация Symantec продолжает сертифицировать свои ИБ-решения для соответствия требованиям регулирующих органов