ІнАУ виступає за впровадження в Україні європейських підходів у протидії розповсюдженню дитячої порнографії в Інтернеті

Інтернет Асоціація України (ІнАУ) 27 жовтня 2009 р. провела прес-конференцію, присвячену ефективним механізмам протидії розповсюдженню дитячої порнографії в Інтернеті. В ній взяли участь голова Правління ІнАУ Тетяна Попова, заступник голови Правління ІнАУ Олександр Ольшанський, член Правління УСПП Іван Пєтухов, керівники компаній-членів ІнАУ Олександр Сорока та Костянтин Колєсов. Представники найбільшого в країні професійного об’єднання фахівців галузі Інтернет заявили про те, що вони повністю поділяють стурбованість українського суспільства фактами втягування неповнолітніх у злочинну діяльність в сфері обігу порнографічної продукції, в тому числі з використанням мережі Інтернет.

Ефективність боротьби з цим ганебним явищем значною мірою залежить від ліквідації «білих плям» вітчизняного законодавства у цій сфері, зокрема визначення процедури вилучення доказової бази стосовно порушень в комп’ютерних системах та телекомунікаційних мережах, забезпечення чітких та однозначних формулювань і визначень відповідних порушень. Тому ІнАУ виступає за законодавче врегулювання цієї сфери у відповідності до європейського законодавства.

Однак треба зазначити, що законопроекти № 3271 від 25.05.2009 р. «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдження дитячої порнографії)» (прийнятий у першому читанні 22.10 2009 р.) та № 1340 від 14.01.2008 р. «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (щодо захисту суспільної моралі)» (прийнятий у першому читанні 09.06.2009 р.) хоча і містять ряд позитивних положень, але в цілому не вирішують задекларовану задачу. Навіть більше того – вони створюють правову та технологічну базу для нових порушень у сфері комп’ютерних систем та телекомунікаційних мереж.

Наприклад, вимога законопроекту № 3271 щодо збереження інформації про всі з’єднання абонента з інтернет-ресурсами, які він відвідав, не тільки обмежує гарантовані Конституцією України права та свободи людини і громадянина, а й створює загрозу для накопичення та наступного розголошення «компромату» на тих чи інших громадян або посадових осіб. На провайдера фактично покладаються поліцейські функції та обов’язок стежити за всіма діями своїх абонентів в мережі Інтернет. А надання Кабінету Міністрів України права визначення терміну, порядку та переліку інформації щодо з’єднань абонентів може призвести до повернення практики застосування «темників» та порушень прав громадян, визначених Конституцією України.

Введення вказаними законопроектами відповідальності за зберігання незаконного контенту потенційно підводить під статтю Кримінального кодексу кожного, хто підключений до Мережі – адже непомітно для користувача записати ззовні на його комп’ютер будь-яку інформацію для відповідного фахівця не складає труднощів. Законопроекти дозволяють висунути кримінальне обвинувачення також будь-якому провайдеру, оскільки встановлюють його відповідальність за використання абонентом мережі для доступу до незаконного контенту, або, іншими словами, провайдер буде нести відповідальність за зміст інформації, що передається за допомогою його телекомунікаційної мережі.

Невизначеність таких термінів законопроекту № 1340, як бузувірство, блюзнірство, невігластво та ін. з одночасним встановленням відповідальності за ці прояви також не можна вважати допустимим.

І це далеко не повний перелік недоліків законопроектів №№ 3271 та 1340. Треба зазначити, що негативна оцінка цих документів з пропозицією повернення їх на доопрацювання міститься також у висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради України від 19.06.2009 р. та 15.07.2008 р. відповідно.

Враховуючи велику суспільну вагу питання, представники ІнАУ напередодні розгляду законопроектів №№ 3271 та 1340 у другому читанні закликають народних депутатів не допустити порушення конституційних прав громадян, дослухатися до думки фахівців у галузі інформаційних технологій та телекомунікацій і запобігти створенню непрозорого механізму, який дозволить владним структурам на свій розсуд маніпулювати учасниками українського ринку доступу до мережі Інтернет. Адже лише професійний підхід до справи протидії правопорушенням у мережі Інтернет сприятиме досягненню задекларованої цілі викорінення злочинності у цій сфері.