Новости

19 сентября 2011 г

V Цифровий Форум: хто дивитиметься в 2015 році цифрове мовлення, і хто його транслюватиме?

Життя після цифри буде – стверджують учасники V Міжнародного форуму «Цифрове мовлення в Україні», який цьогоріч відбувся 13 вересня 2011 року у Києві. Форум відкривав низку заходів, присвячених телебаченню та кіно, які відбуваються у рамках проекту Kiev Media Week. Організатор Цифрового Форуму незмінний – Незалежна Асоціація телерадіомовникві при підтримці Індустріального телевізійного комітету.

Як і щороку, Цифровий Форум згуртував навколо себе фахівців, аналітиків, спеціалістів у сфері телебачення, цифровізації, медіа права. Цей рік також не став винятком – відвідало захід понад 100 учасників, залучених у процес переходу України на цифрове мовлення, та експерти з інших країн. Катерина М’ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників, привітавши гостей Форуму зазначила, що сучасний стан цифрового мовлення вимагає від усіх його гравців злагоджених дій та конструктивних рішень, які обов’язково будуть прийняті під час заходу.

Почесним гостем V Цифрового Форуму став Андрій Шевченко, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації. З його слів, конкурс на цифрові частоти, проведений у серпні цього року Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, став для всіх справжнім шоком для Комітету свободи слова – вкотре стратегічно важливе для країни рішення було прийнято не прозоро та заангажовано, Нацрада вивела ринок нових гравців, нікому не відомих, але між собою поєднаних.

Натомість Нацрада відвідати Цифровий Форум не наважилася, лише надіслала організаторам заходу привітальний лист. Ймовірно, причиною стало передчуття, що результати цифрового конкурсу, проведеного нею у серпні цього року, стануть основною темою дискусій на Форумі, і розглядатимуться вони не у вигідному для Нацради світлі.

Мережі і тарифи на цифрове мовлення

В цьому представники державного органу не помилися - результати Цифрового конкурсу та послуги, запропоновані ринку компанією «Зеонбуд» стали основними темами першої панельної дискусії Форуму «Цифрова послуга: умови, запропоновані ринку». Дмитро Маковеєнко (Український державний інститут радіо та телебачення) як учасник секції розповів про покриття країни цифровим сигналом. За його словами, план розвитку «цифри» у державній програмі передбачає покриття цифровим мовленням 95% населення, а насправді, за його експертною оцінкою, цифрове мовлення покриватиме лише 65-70% населення України. Серед пропозицій Дмитра Маковеєнка як найбільш безболісно пережити етап переходу на «цифру», – розробка плану поетапного відключення аналогового ТВ, внесення змін у план використання Радіочастотного Ресурсу України, розробка технічного Регламенту впровадження цифрового мовлення, розробка механізму державного контролю за забезпеченням покриття цифровим сигналом території країни. Регіональним мовникам пан Маковеєнко радить реанімувати ідею створення локальних малопотужних мультиплексів, зважаючи на те, що в умовах роботи мережі компанії «Зеонбуд» є багато «білих плям» для можливості роботи місцевих мовників.

Тему тарифів підняла у своїй доповіді Ольга Большакова, керівник центру правових ініціатив Незалежної Асоціації телерадіомовників, продемонструвавши розрахунки вартості послуг операторів телекомунікацій, які Асоціація подала на розгляд Антимонопольного Комітету України. Участь в обговоренні тарифів взяли Анатолій Антоненко, експерт з тарифної політики, Валентин Коваль (Телеканали М1 та М2) – керівник великого загальнонаціонального каналу, що потрапив у «цифру», та Володимир Сінькевич (корпорація «Аверс») – директор місцевого телеканалу, який отримав ліцензію на мовлення на усій Волинській області. Мовники дійшли до висновку, що адекватною витратою на забезпечення цифрового сигналу є 15-20% річного доходу телеканалу. Загальнонаціональний канал, за підрахунками пана Коваля, досягне показника окупності приблизно у 2018 році. В той час, за словами пана Сінькевича, його канал цього показника не досягне ніколи, відтак йому доведеться дофінансовувати канал за рахунок корпорації в цілому. Обидва мовники зійшлися на думці, що впровадження тарифів, встановлених «Зеонбудом», вимагають від керівників каналів значних залучень від інвесторів. А це свідчить про доволі дивну ситуацію, коли телевізійний бізнес, який був успішним, або принаймні не збитковим, змушений через сторонні фактори бути залежним від інших інвесторів.

Що дивитиметься глядач у «цифрі»?

Дискусія між мовниками та операторами телекомунікацій про порядок реалізації Універсальної Програмної Послуги («mustcarry») в цифрову епоху розгорнулася в межах другої секції Цифрового Форуму. Думки учасників дискусії розділилися. Костянтин Грицак (Телекомунікаційна палата України) переконаний, що закон про Універсальну програмну послугу (УПП) потрібно переглядати і змінювати, оскільки УПП в цифрову еру не є обов’язковою. У свою чергу Анатолій Максимчук (телеканал «СТБ») стверджує, що гарантія закону – це краще, ніж саморегуляція ринку. Свою позицію пан Максимчук проілюстрував ситуацією, коли у старому будинку мовлення здійснюється через одного кабельного оператора, який вважає себе монополістом і сам встановлює перелік тих каналів, які транслює у цьому будинку. Відміна УПП позбавить глядачів найменшої можливості отримати доступ до потрібної їм інформації.

Позицію кабельного оператора відстоювала Ольга Зоря, керівник кабельної мережі ТРК «Луч» із Луганської області. За її словами, головним вказівником у роботі компанії як кабельного оператора, є бажання абонентів: «Якщо вони не хочуть дивитися і платити за нецікаві їм канали, ми ці канали відключаємо. Нам не цікаво брати у кабель якомога більше каналів, акцентувати на кількості, яка не потрібна нашим абонентам».

Про необхідність присутності регіональних та місцевих каналів у кабелі та супутнику наголосила Юлія Винокур, керівник тернопільського каналу TV-4. «Давайте згадаємо, чому люди дивляться телебачення, думаючи про відміну УПП, – коментує Юлія Винокур. – Люди хочуть бути обізнаними, а відтак захищеними. Без регіональних мовників, які є найближчими до людей, цієї захищеності забезпечити не можливо. У тернопільській області є райони, у яких сьогодні через особливості рельєфу, немає ефірного мовлення. При переході на «цифру» вони не будуть бачити ні нас, регіональних мовників, ні загальнонаціональних каналів. Люди не знатимуть, ні про відключення світла чи газу у їхньому районі, ні про повені чи інші природні стихії. Це проблема, яку потрібно вирішувати».

Аудиторія 2015: для кого працюватимуть мовники?

Учасники панельної дискусії на тему «Телеаудиторія 2015: вплив цифровізації на канали споживання контенту», а це зокрема Катерина Котенко (ІТК), Костянтин Грицак (Телекомунікаційна палата України) та Петро Конов «Viasat» шукали відповідь на запитання «Куди після «цифри» піде глядач?» Модератор дискусії, Тетяна Лебедєва, почесний голова Незалежної асоціації телерадіомовників, суттєво підкреслила: «Для того, аби вберегти глядача, усім потрібно піти на поступки, а компроміс, як відомо, - це коли усім трішечки погано».

Катерина Котенко наполягає на конструктивному діалозі між громадськістю та індустрією, який повинен створити у глядача потребу у цифровому телебаченні. Пані Котенко навела цифри із соціологічного дослідження Індустріального телевізійного комітету, які свідчать, що лише 10% із усіх телеглядачів в Україні сьогодні дивляться цифрове телебачення, понад 80% українців переглядають аналогове ТВ. На думку Катерини Котенко, у боротьбі за носій, завдяки якому телеканали знайдуть свого глядача після переходу на цифру, потрібно знайти відповідь на запитання: «Чи потрібно відразу розвивати усі можливості цифрового телебачення, чи розвивати його поступово?» Адже, наприклад, лише 12% телеглядачів мають, окрім телевізора, пристрої для записування ТВ програм, і з них лише 2% записує улюблені телепрограми чи телефільми для повторного перегляду з періодичністю раз у місяць.

Інший учасник панельної дискусії - Петро Конов стверджує, що кабельне телебачення залишатиметься доти, доки за нього буде готовий платити глядач. За його прогнозами, у 2014 році проникність супутнику по Україні зросте з 17% до 25%, кабель залишиться на рівні 30%, зате зменшиться проникність ефірного телебачення – з 53% до 45%.

Кабель, супутник, Інтернет – вибір за глядачем

Панельна дискусія Цифрового Форуму на тему «Цифрова ера: нові можливості для контентних послуг» познайомила українських фахівці в галузі телебачення з новими іменами.

Зокрема із Андрієм Чадлієвим, експертом компанії Analysys Mason із Великобританії, який зокрема розповів, що після переходу на цифрове мовлення у Західній Європі кількість каналів, зросла із 27 до 50. Також зросла кількість глядачів основних загальнонаціональних каналів з 15% до 40%. Ще одним наслідком переходу Європи на «цифру» стало покращення якості контенту. На думку Андрія Чадлієва, особливу увагу мовникам потрібно приділили платному телебаченню, яке зокрема розвиватиметься в Інтернеті.

Йому заперечив Онно Зонневельд, генеральний директор компанії SES Astra, який переконаний, «основна причина, чому найближчим часом не буде розвиватися платне телебачення, - це те, що люди купують тарілки і мають телебачення «на халяву». На думку Онно, майбутнє телебачення в гібридних формах, як от smart tv, context tv. А відтак, не варто між собою ворогувати ані тим, хто в кабелі, у супутнику, в інтернеті, чи в ефірі.

В той час, Микола Пилипчук із компанії Industrial Media Network переконаний, що найперспективніша технологія формування та просування контенту – технологія IPTV (Internet Protocol Television). Хоч сьогодні поширеність цієї технології в Україні становить лише 1% телеглядачів, пан Пилипчук прогнозує технології бурхливий розвиток. Серед причин впровадження IPTV Микола Пилипчук назвав: зростання кількості абонентів Інтернету, необмежений ресурс трансляції телебачення, можливість підтримки додаткових сервісів, збільшення кількості абонентів цифрового телебачення.

Яскравим прикладом розвитку телебачення поза класичними технологіями, як кабель чи супутник став виступ Світлани Долі із московського телеканалу «Дождь». Особливість каналу у тому, що він 24 години на добу мовить онлайн в Інтернеті. Близько 90% контенту каналу – власна продукція, 60-70% з якої – транслюється в прямому ефірі. Щомісяця кількість унікальних глядачів на сайті телеканалу зростає на 2 млн.

На думку Світлани Долі, головна ціль для каналу, який хоче повноцінно мовити в Інтернеті, це знайти свою, «правильну» аудиторію, яка дивитиметься канал усюди. Можливості для цього у глядачів каналу «Дождь» є, оскільки віднедавна його можна переглядати за допомогою мобільного телефону (smart tv), а з вересня цього року – через iPad та iPhone.

Сьогодні серед завдань, які ставить перед собою телеканал «Дождь» – привчити глядача до фонового перегляду ТВ, так як звик слухач до прослуховування радіо, та донести до рекламодавця, що глядачі каналу – це «смачна» для них аудиторія – розумна, інтерактивна та купівельноспроможна.

Шукають свого глядача в Інтернеті і українські мовники, зокрема МТРК «Чернівці». За словами директора телеканалу, Геннадія Сергєєва, «людина – істота лінива, вона хоче дивитися новини тоді, коли вона хоче, а не тоді, коли показують. А це провокує розвиток телебачення, зокрема в Інтернеті». До слова, п. Геннадій підтримав колег із Західної України у питанні «транспортування» цифрового сигналу. Він переконаний, що покрити кабелем українські гори – завдання з нереальних, у цю місцевість потрібно подаватися лише супутником.

Цифровий конкурс: на чиєму боці закон?

Остання панельна секція, яка закривала цьогорічний Цифровий форум «Право на місце в «цифрі»: точка зору закону» викликала неабияку дискусію. Участь у ній взяли: Андрій Ріхтер (ОБСЄ), Тетяна Фоміна (НАМ), Людмила Опришко (ІРРП), Юрій Крайняк (юридична фірма «Jurimex») та Тетяна Шмарьова (НУ «Києво-Могилянська академія»). Модерувала панель Ольга Большакова (НАМ). Основна тема дискусія стосувалася легітимності та прозорості проведення цифрового конкурсу та його результатів. Усі учасники панелі були однозначні у позиції щодо конкурсу Нацради з телебачення та радіомовлення, який позбавив українців регіонального телебачення в цифровому мовленні після 2015 року. На їх думку, єдиним шляхом для мовників, які не потрапили у «цифру», є суд. «Іншого шляху немає. Проведений конкурс не відповідає ні духу права, ні букві закону. Тож суд повинен стати ефективним засобом захисту наших прав», – переконана Ольга Большакова.

Людмила Опришко, юрист Інституту розвитку регіональної преси, закликала мовників шукати захисту в Європейському суді: «Якщо Нацрада порушила закон, конкурс був не прозорий, потрібно звертатися в Європейський Суд усім, хто вважає себе у цій ситуації постраждалим. Він має податися у суд, вже лише для того, щоб отримати сатисфакцію, зокрема грошову компенсацію. Але перед тим, як шукати захисту в Європейському Суді, потрібно вичерпати усі можливості, щоб захистити себе через українське законодавство».

До 2015 року – рубежу для України в процесі переходу на цифрове мовлення – залишилося не так і багато часу. На противагу кількох попередніх років, цьогоріч поступ очевидний, та чи виграє від нього мовник і насамперед глядач – питання поки що без відповіді. Її буде знайдено на наступному Цифровому Форумі. Хтозна, які сюрпризи готує для українського телебачення наступний рік.

***

Нагадаємо, що V Цифровий Форум відбувся при підтримці IMS (International Media Support), USAID, Internews Network. Спонсори Форума – ТМ Jatone, Inkerman, партнери Форума – ТМ «Сандора», Pepsico. Комунікаційний партнер Цифрового Форуму – компанія ESGroup. Ексклюзивний телевізійний партнер – Перший діловий канал. Телевізійні партнери – ТРК «ЕРА», канал UBR. Стратегічні медіа партнери Форума – інтернет-видання «Телекритика» та «Медіабізнес». Медіапартнери – Асоціація правників України та видання «Телемир», «Тв-технології», «Медіасат».

версия для печати

SMS

Сообщите коллегам о последних новостях, пресс-релизах и сведениях из Каталога компаний через наш SMS-гейт.

Смотрите также

18 октября 2013 г

 • Fujifilm XQ1: компактная камера Х-серии
 • Обновление Kaspersky Security для SharePoint Server
 • Fujifilm X-E2: эволюция легендарной X-E1
 • UserGate Web Filter с глубоким анализом контента

17 октября 2013 г

 • Обрано оператора домену .УКР
 • Android-троянец скрывается от антивирусов, используя очередную уязвимость
 • Розетка, которая всегда под рукой
 • "Яндекс" выяснил, что украинцы ищут о свадьбе
 • Седьмая версия продуктов ESET NOD32 Antivirus и ESET Smart Security
 • МТС снижает стоимость мобильного Интернета в роуминге
 • Ультратонкий внешний накопитель ADATA Dash Drive Elite SE720
 • Объективы Sony с байонетом E для полнокадровой матрицы

16 октября 2013 г

 • Philips открывает путь к хирургии для Google Glass
 • Нові зміни в складі членів ІнАУ
 • Киевстар приглашает студентов на стажировку
 • «Лаборатория Касперского» совершенствует защиту для мобильных устройств
 • Autodesk приобретает технологии Graitec по проектированию конструкций

15 октября 2013 г

 • Mio Technology заключила договор с компанией «Навигатор»
 • Horizon – платформа браузерных расширений для операторов мобильной связи
 • В Харькове открылся крупнейший датацентр в Восточной Украине «Onehostpower»