3 августа 2011 г
Звернення голови НКРЗ Петра Яцука до до гравців ринку
24 серпня наша країна відзначила 20-ту річницю Незалежності. Який внесок ринку телекомунікацій у перетворення України на державу з високорозвиненим інформаційним суспільством, а також яка мета та подальші завдання регулювання сфери ІКТ?
Пропонуємо вашій увазі особисте святкове звернення голови НКРЗ Петра Яцука до гравців ринку, в якому він викладає бачення Комісією найважливіших питань та напрямків діяльності на найближче майбутнє.
Шановні колеги!
Телекомунікації — це, без перебільшення, нервова система сучасної економіки, одна з найбільш важливих її складових, яка забезпечує зв’язок різних частин господарського організму. В Україні це одна з найрозвиненіших та найбільш інноваційно орієнтованих галузей економіки, її головною метою є забезпечення інтересів кожного споживача та українського суспільства в цілому, створення високорозвиненої інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури.
Саме над створенням умов, які б відповідали сучасним потребам суспільства у інфокомунікаційних послугах, і працює НКРЗ. З якими перемогами та навантаженням пройдено період існування незалежної України, де криються резерви сталого розвитку операторів ринку? Далі я намагатимусь якомога ширше розкрити ці та інші важливі питання.
Здобутки до ювілею незалежності
Минуло трохи більше півроку з того часу, як новопризначений склад НКРЗ приступив до вирішення завдань із регулювання галузі зв’язку. Можемо впевнено сказати: основні напрями регуляторної діяльності ми охопили. Про це свідчать прийняті на засіданнях НКРЗ рішення. Чи завжди вдалими були ці рішення – покаже час, але вже зараз можу сказати: за перше півріччя операторів, провайдерів в Україні побільшало на 270, тобто кожен шостий розпочав роботу 2011 року.
Отже, формуються досить сприятливі умови для зростання ринку. І йдеться про тих суб’єктів підприємницької діяльності, які звернулись до Комісії та були внесені до Реєстру. А взагалі на початок липня в Україні 1735 операторів мають ліцензії на той чи інший вид діяльності у сфері телекомунікацій.
Для ілюстрації позначення такої кількості операторів на інших показниках діяльності НКРЗ наведу лише декілька цифр: у першому півріччі надходження до держбюджету від сплати за видачу ліцензій на види діяльності становили 2 млн 790 тис. грн. Основну частину цих коштів отримано за видачу ліцензій на здійснення діяльності з надання в користування міжнародних, міжміських, місцевих каналів електрозв’язку. За видачу та переоформлення ліцензій на види діяльності в сфері телекомунікацій було отримано 5 млн 879 тис. грн. За цей період НКРЗ видала 261 ліцензію на користування радіочастотним ресурсом (РЧР) на суму 4 млн 347 тис. грн.
Ще одна стаття доходу (хоч і дещо невесела для порушників законодавства) – результати заходів державного нагляду та застосування адміністративних штрафів за порушення законодавства про телекомунікації, що за півроку поповнило держбюджет України на 314,04 тис. грн.
Корекція нормативної бази
Регулювання галузі – наш пріоритет, а мета регулювання – служіння інтересам ринку. Ми працюємо згідно з затвердженим планом регуляторної діяльності, хоча в розробці нормативно-правових актів, на мій погляд, дещо відстаємо. Проте невдовзі ми маємо надолужити це відставання. Так, на виконання пріоритетних завдань, які ставились перед НКРЗ на цей рік, вже розроблено проект постанови Кабміну «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг». Проектом Правил передбачено, зокрема, врегулювання відносин між споживачами та постачальниками телекомунікаційних послуг. Норми нової редакції Правил орієнтовані на посилення захисту прав споживачів і задоволення їхніх потреб у послугах достатнього асортименту та якості.
На державну реєстрацію до Міністерства юстиції вже направлено проект рішення НКРЗ «Про затвердження Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі». Порядком встановлено право споживачів (як фізичних, так і юридичних осіб) зареєструватися в оператора, провайдера телекомунікацій – наприклад, у разі користування персональним номером чи повернення невикористаних коштів. Також у Міністерстві юстиції наразі проводиться правова експертиза проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання в галузі зв’язку».
На погодженні у центральних органах виконавчої влади перебуває рішення НКРЗ «Порядок надання послуги національного роумінгу». У цьому документі чітко визначено умови надання послуги національного роумінгу абонентам та обов’язки операторів. Ми також створили порядок проведення Комісією досудового врегулювання спорів між операторами телекомунікацій при наданні послуги національного роумінгу.
До КМУ подано розроблений Комісією проект розпорядження Кабміну «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються НКРЗ та УДЦР». У Мін’юсті зареєстровано 5 з понад 15 розроблених проектів нормативно-правових актів, зокрема, щодо змін до Порядку регулювання тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Внесено зміни до Порядку здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій та до Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України. І цей перелік можна продовжити.
Окремо слід відзначити роботу щодо розробки правил визначення операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою (у світовій практиці SMP – «Significant Market Power») та відповідного регулювання їх діяльності на ринках пропуску трафіку. Сьогодні це вкрай важливе питання, проект порядку аналізу ринку послуг пропуску трафіку та визначення операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою вже прийнято за основу і незабаром його буде остаточно затверджено.
Конверсія
Окремо хочу зупинитися на питанні конверсії радіочастот. Давайте розглянемо ситуацію в хронологічному порядку. Як відомо, для впровадження цифрового зв’язку ІМТ-2000 (UMTS) за ініціативи НКРЗ у 2010 році уряд прийняв рішення щодо вивільнення смуг частот в діапазоні 2 ГГц. Конверсію згаданих смуг радіочастот передбачається провести за рахунок операторів телекомунікацій. Але робоча група опрацювала проект Плану конверсії і виявила проблемні питання щодо використання коштів, які надійдуть на рахунки спеціальних користувачів РЧР для здійснення конверсії. Аби уточнити механізм витрачання коштів спецкористувачами РЧР було підготовлено пропозиції щодо внесення змін до Порядку використання коштів, які надійдуть на рахунки спецкористувачів. Проект цих змін було попередньо узгоджено з Мінфіном, Держказначейством, Міноборони та Держспецзв’язку.
Ще у травні цього року НКРЗ подала проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2007 № 993» на погодження до зацікавлених центральних органів виконавчої влади. Документ було погоджено Міноборони, МВС. Не погодили проект Держзв’язку, Мінекономіки, які вважають, що спочатку треба внести зміни до Закону «Про радіочастотний ресурс України» та виключити слово «позабюджетні».
У березні 2011 року НКРЗ запропонувала Міноборони надати на погодження доопрацьований проект Плану конверсії з урахуванням зауважень Робочої групи, пояснень Міноборони, а також із проханням виключити із Плану конверсії будь-які застереження щодо можливої зміни термінів виконання заходів та їх вартості. Крім того, було запропоновано частину Плану конверсії розробити у вигляді документа, який не містить інформації обмеженого доступу. Ця частина Плану конверсії стане офіційною (відкритою) частиною Умов проведення тендерів на отримання відповідних ліцензій на користування смугами радіочастот 1920–1935, 1950–1980, 2010–2015, 2020–2025, 2110–2125, 2140–2170 МГц та буде запропонована для ознайомлення суб’єктам господарювання для прийняття рішення про участь у тендерах. На сьогодні згаданий проект Плану конверсії до НКРЗ не надходив.
Як бачите, у рамках своїх повноважень НКРЗ працює над створенням такого Плану конверсії, який би містив реальні терміни проведення заходів конверсії, обґрунтовані вартісні показники, враховував би інтереси держави та операторів телекомунікацій і відповідав вимогам чинного законодавства.
Тарифне регулювання
Щодо сфери тарифного регулювання зазначу, що ми ставимо перед собою реальну мету – належним чином забезпечити реалізацію єдиної державної політики у сфері зв’язку. Для цього Комісія вже у квітні затвердила Зміни до Порядку регулювання тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги.
У І півріччі 2011 року ми провели повторні відстеження результативності Порядку регулювання тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги та Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Завдання ставилось одне: визначити, чи вдалося досягти цілей, задекларованих при їх прийнятті. За результатами відстежень у цілому можна зробити позитивний висновок.
Майже щоразу під час мого спілкування з учасниками ринку телекомунікацій чую одне й теж питання щодо тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку (ККЕ). Проект Порядку регулювання тарифів надання в користування ККЕ операторів телекомунікацій взято за основу 7 липня та оприлюднено для громадського обговорення на офіційному веб-сайті НКРЗ. Наразі в НКРЗ готується проект Порядку формування тарифів на надання в користування ККЕ та самих тарифів. Ми впевнені, що ці два документи суттєво удосконалять нормативну базу у сфері телекомунікацій. Будуть створені єдині принципи формування та встановлення тарифів на надання в користування ККЕ для всіх її власників, які надають такі послуги на всій території України.
За участю операторів ринку та Громадської ради при НКРЗ триває робота над розробкою законопроекту про спільне використання інфраструктури. Це на сьогодні одне з пекучих питань, які хвилюють ринок телекомунікацій.
У липні Комісія схвалила проект Змін до Тарифів на роботи (послуги) УДЦР, пов’язані з користуванням РЧР та виділенням номерного ресурсу. Після погодження з уповноваженими органами документ буде направлено на державну реєстрацію до Міністерства юстиції. Крім того, в Комісії триває розробка Порядку регулювання тарифів на роботи (послуги) УДЦР, а також на адміністративні послуги УДЦР.
Слід зазначити, що принципова позиція НКРЗ щодо необхідності приведення у законодавче поле діяльності усіх без винятку гравців ринку зустрічає певний опір та незадоволення з боку деяких комерційних структур, які звикли працювати, трактуючи положення законодавства на свою користь. Однак я хочу наголосити, що в Україні є чітко прописане законодавче поле, є національний регулятор, тому усі працюють і надалі працюватимуть виключно згідно із законодавством, а не як кому заманеться. Це наша принципова державницька позиція і ніякі замовні PR-кампанії у ЗМІ на неї не вплинуть.
Зміни в нагляді за ринком
У зв’язку із прийняттям закону України про державне регулювання природних монополій в НКРЗ буде створено Департамент державного нагляду, до функцій якого буде передано повноваження Державної інспекції зв’язку. Нам потрібен час на те, щоб завершити організаційні питання щодо усіх процедур держнагляду за ринком телекомунікацій, який згідно з цим Законом покладено на Комісію. Йдеться про здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про радіочастотний ресурс та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування, а також про розподіл, присвоєння та облік номерного ресурсу, видачу і скасування дозволів на його використання та державний нагляд за використанням номерного ресурсу.
Процедуру реформування ДІЗ буде розпочато після відповідних рішень Президента України щодо перейменування Комісії і затвердження Положення про новосформовану структуру. Переконаний, що ринок телекомунікацій від такого рішення тільки виграє.
Прогнози розвитку
Україна за час незалежності пройшла декілька етапів розвитку сфери зв’язку та інформатизації. Перший був пов’язаний із створенням національної телекомунікаційної інфраструктури. Було отримано національний код 380, побудовано першу в державі міжнародну автоматичну телефонну станцію, створено спільні підприємства міжнародного зв’язку Utel, передавання даних – «Інфоком», мобільного зв’язку – «УМЗ». Були створені національні оператори поштового та телефонного зв’язку Укрпошта та Укртелеком.
На другому етапі розпочалося інтенсивне оновлення матеріально-технічної бази галузі, втілювалися новітні ІКТ: оптоволоконні лінії, цифрові АТС та АМТС, засоби доступу до інформаційних мереж, у тому числі до Інтернету, кабельне телебачення тощо. У галузі почали з’являтися перші приватні підприємства.
Наступний етап розвитку привів до перетворення мобільного зв’язку на загальнодоступну технологію, до масового проникнення інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя. Розпочато втілення мобільних технологій третього та четвертого поколінь, широкосмугового доступу до Інтернету. На рубежі третього десятиліття існування незалежної держави трафік передавання даних (насамперед від доступу до Інтернету) перевищив голосовий.
Період інтенсивного розвитку повинен подовжитись періодом якісного зростання. Окрім втілення нових технологій, нових послуг, появи нових суб’єктів ринку, на перший план, насамперед, сьогодні потрібно поставити інтереси кожного окремого споживача та суспільства в цілому. Це й питання якості самих послуг, і питання якості обслуговування (передусім – ставлення до споживача), це питання екологічної якості, питання використання ресурсів на якісно іншому – заощаджувальному рівні, це і питання чесної конкуренції (конкурентна боротьба не повинна перетворюватися на конкурентну війну) і багато іншого, що повинно привести до підвищення якості життя українців.
Я впевнений, що зв’язок та інформатизація, як і в інших розвинутих країнах світу, стануть основою для розвитку і промисловості, і освіти та науки, і охорони здоров’я, забезпечать безпеку та розквіт держави і людини.
До речі
За результатами діяльності в І півріччі галузь телекомунікацій відзначила зростання майже усіх статей доходів порівняно з першим півріччям минулого року: доходи від реалізації послуг зв’язку становили понад 24 млрд грн, що на 4,9 % більше, ніж у І півріччі 2010 року. Цей результат наочно говорить про те, що галузь зв'язку є одним з локомотивів вітчизняної економіки, адже в Україні за аналогічний період в цілому зростання ВВП становить 4,5%.
Вагома частка здобутку зв’язківців припадає на доходи від надання телекомунікаційних послуг – 22,1 млрд грн, а це на 4,7 % більше, ніж за аналогічний період 2010 року. На 6,2 % зросла й сума доходів від наданих споживачам послуг поштового зв’язку, послуг міського та сільського телефонного зв’язку (відповідно на 4,3 % до 2049,3 млн грн та на 5,4 % до 145,2 млн грн). Ще більш активно українці користувалися послугами мобільного зв’язку: їх надано на загальну суму 14,6 млрд грн, що на 6,1 % більше, ніж у І півріччі роком раніше. Але найбільш динамічно зросли доходи від надання послуг широкосмугового доступу – за результатами півріччя вони збільшились на 16,4 % (з 2,0 до 2,3 млрд грн). При цьому доходи від надання послуг доступу до Інтернету, частка яких у цій сумі становить 90 %, зросли на 20 %.
Проте окремі сегменти сфери зв’язку не можуть похвалитися позитивною динамікою: це стосується насамперед зниження, попри впорядкування тарифів, доходів від надання послуг фіксованого телефонного зв’язку на 5,8 % (до 3,9 млрд грн) та доходів від міжміського та міжнародного зв’язку, які зменшились відповідно на 13,5 % та 21,4 % порівняно з аналогічним періодом 2010 року. Отже, назріла необхідність перегляду на державному рівні не лише кількості загальнодоступних послуг зв’язку, але й їх змісту.
До речі
Щодо врахування НКРЗ європейського досвіду при розробці регуляторних актів П. Яцук зазначив: «Безперечно, наші фахівці беруть до уваги кращий досвід міжнародних експертів. Варто згадати, що у червні я за дорученням уряду очолив делегацію Адміністрації зв’язку України на 44-му засіданні Ради глав Адміністрації зв’язку Регіональної співдружності в галузі зв’язку (РСЗ), 17-му засіданні Координаційної ради держав-учасниць СНД з інформатизації при РСЗ та на переговорах з керівництвом Комісії з питань регулювання суспільних послуг Республіки Вірменія. Цей захід проходив у Єревані, і за результатами участі в них ведеться робота з підготовки до проведення в Києві у першій половині грудня цього року 45-го ювілейного засідання Ради глав Адміністрацій зв’язку РСЗ, а також підготовка меморандуму про співпрацю між НКРЗ та регуляторним органом Вірменії.
Нарешті визначено партнера міжнародного проекту Twinning «Посилення регуляторної та юридичної спроможності НКРЗ щодо регулювання сектора телекомунікацій». Ним став консорціум у складі регуляторних органів Іспанії, Латвії та Швеції, і робота з підготовки проекту контракту проводиться відповідно до узгоджених термінів. Крім того, у рамках проекту ЄБРР для НКРЗ наші працівники мають змогу сприймати європейський досвід регуляторної діяльності, так би мовити, «без відриву від виробництва». Семінари та тренінги – а їх вже проведено 5 із 8 запланованих – проходять безпосередньо у Комісії.
Португалія, Польща, Латвія – ось неповний перелік країн, регуляторні органи яких уже співпрацюють із НКРЗ з тих чи інших питань регулювання сфери електронних комунікацій».