Новости

9 июня 2011 г

Під прапорами ІнАУ

Сфера послуг доступу до Інтернету - ледь не унікальна для української посткризової економіки, оскільки не лише не демонструє падіння, але навпаки, інтенсивно зростає. Інтернет-послуги користуються дедалі більшим попитом у населення. Саме це поступово переводить їх із розряду необов'язкових у розряд необхідних. Отже, проблеми розвитку Інтернету набувають дедалі більшого значення. Саме це й продемонструвала 12-та конференція ІнАУ та ДП «UA-IX» "Інтернет в Україні: шляхи подальшого розвитку".

Захід, який цьогоріч пройшов останніми днями травня в Судаку, зібрав рекордну кількість учасників – понад 160. Зацікавилися конференцією як невеликі регіональні інтернет-провайдери, так і компанії, які багато в чому визначають вектор розвитку українського Інтернету та ринку телекомунікацій у цілому. Це такі оператори, як «МТС Україна», «Датагруп», «Комстар-Україна», «Євротранстелеком», «Топ Нет», компанії «Мегатрейд», IT Systems, Telco, «Фарлеп-Інвест», «Ромсат» «Хостмастер» і багато інших. Цього року в конференції взяли участь члени НКРЗ України Ігор Сиротенко та Ірина Поліщук (потрібно зазначити, що представники вищого керівного складу регулятора брали участь у заході вперше за декілька років). Консультаційну раду з питань інформатизації при Верховній Раді представляв член цієї ради Олександр Баранов, Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти - заступник завідувача секретаріату Ігор Жиляєв. Крім того, традиційно в конференції брали участь представники МВС і ДСССЗІ СБУ.

Захід проходив у форматі чотирьох круглих столів. Перший із них об'єднав доповіді, які розкривали «Інструменти електронної економіки та електронного уряду як базові складові формування інформаційного суспільства».

Зокрема, завдання держави з регулювання послуг в інформаційно-телекомунікаційній сфері для прискорення їхнього розвитку розкрив у своєму виступі член НКРЗ Ігор Сиротенко.

«Ми подивилися, що стоїть за показниками (розвитку галузі - ред.) за останні три роки і встановили, що лише 8 % трафіку виходить із мереж мобільних операторів на інші мережі. Увесь інший трафік замикається усередині мереж самих мобільних операторів. Ми розуміємо, що цей бар'єр, який сьогодні існує між мережами мобільних операторів, є одним із гальм подальшого зростання (сфери телекомунікацій - ред.) Адже клієнти телефонують лише всередині кожного оператора, вони не телефонують на інші мережі, їм це не так вигідно. Ми очікуємо, що якщо вдасться змінити співвідношення, то повторяться 2003-2004 роки (сплеск розвитку мобільного зв'язку - ред.)».

За прогнозами НКРЗ, частка доходів від комп'ютерного зв'язку, практично 90 % якої становлять послуги доступу до Інтернету, 2011 року має зрости до 12 % від загального доходу галузі. Однак, на переконання І. Сиротенка, зростання може бути набагато інтенсивнішим і частка комп'ютерного зв'язку до кінця 2011 року може досягти 40 %.

Для цього, як визначив у своїй презентації Ігор Сиротенко, необхідно спільно визначити завдання найближчих етапів, встановити вимірні цілі для кожного з етапів і термінів, а також встановити зобов'язання з боку власників інформаційного забезпечення. Користувачі інформаційних послуг повинні отримати гарантовані права. «Тоді ми зможемо зробити для споживачів все можливе для того, щоб вони ширше користувалися телекомунікаційними послугами, щоб графіки (доходу галузі - ред.) зростали вгору. А ми (НКРЗ - ред.) зі свого боку зобов'язуємося забезпечувати законодавчу підтримку цього процесу».

Питанням забезпечення прозорості діяльності органів державної влади присвятив свою доповідь член Консультаційної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України Олександр Баранов. Він зробив порівняльний аналіз українських законодавчих актів та рекомендаційних документів Ради Європи та інших міжнародних організацій, а також законів окремих європейських країн у сфері інформатизації. Окрему увагу А. Баранов приділив Закону України «Про доступ до публічної інформації», який набрав чинності у травні 2011 року.

Говорячи про користь інформаційної відкритості органів держвлади, Олександр Баранов зазначив, що доступ до офіційної інформації приводить до підвищення рівня якості державного управління. "Ось у цьому, на мій погляд, і полягає необхідність масового доступу до офіційної інформації. І це дозволить не лише задовольнити наші з вами запити й підвищити нашу освіченість, а й за рахунок зворотного зв'язку (тому що отримана інформація матиме вплив) підвищити якість державного управління ", - наголосив наостанок О. Баранов.

Про необхідність вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері захисту персональних даних йшлося у виступі Ігоря Жиляєва, заступника завідуючого секретаріатом Комітету Верховної ради України з питань науки і освіти. І. Жиляєв зупинився на проблемних питаннях, пов’язаних із набранням чинності Закону „Про захист персональних даних” (від 01.06.2010 року № 2297), який, за словами доповідача, „викликав обурення й непорозуміння в суспільстві”. Наразі велика кількість нормативно-правових актів не приведена у відповідність до нього. Тільки законів, які потребують внесення змін та доповнень у зв’язку з прийняттям Закону № 2297, за даними І. Жиляєва, понад 150. До того ж, не прийнято відповідні нормативно-правові акти, а в чинних не прописані принципи міжнародних документів. Доповідач зазначав, що зараз у сфері захисту персональних даних немає чітких правил для законослухняних організацій.

„Через гальмування розробки та затвердження підзаконних актів та непублічність ми не знаємо, які проекти документів сьогодні існують... Непублічність цієї діяльності збільшує розрив між законом та його реалізацією”, - зазначив І. Жиляєв. Покращити ситуацію, на думку відповідача, мають розробка та затвердження відповідних стандартів і регламентів, навчання і консультування, налагодження прямих та зворотніх зв’язків органів влади із громадськістю тощо. І. Жиляєв поінформував учасників конференції, що наразі готується коментар до згаданого Закону, й запропонував надавати свої пропозиції для подальшого їх врахування.

Голова Правління ІнАУ Тетяна Попова підтримала пропозицію й погодилась із тим, що проблем чимало. Вона відзначила, що із моменту створення Державної служби захисту персональних даних ІнАУ провела низку зустрічей із її представниками, проте й досі не розроблені вкрай необхідні нормативно-правові документи. «Основне завдання у сфері захисту персональних даних досі не вирішене», - відзначила Т. Попова.

Про європейський досвід побудови баз даних органів державної влади розповів член Правління ІнАУ Іван Пєтухов. «Для того щоб якнайшвидше та ефективніше побудувати електронне урядування нам необхідно використати європейський досвід та, на кшталт Естонії, знайти свій «Х-шлях». За допомогою мережі Інтернет та спеціалізованих серверів потрібно з'єднати всі наявні державні бази даних в єдину розподілену базу даних, запровадити електронний паспорт, доопрацювати відповідний Закон «Про захист персональних даних» і тоді можна буде говорити про впровадження електронного урядування в Україні», - вважає він.

Заступник голови Правління ІнАУ Олександр Ольшанський розповів про законопроект № 6086 «Про електронну комерцію» й навів новації, закладені в ньому. Зокрема, в документі, у розробці якого брали участь члени правління ІнАУ, введено поняття «електронна комерція», «електронний товар», «послуга проміжного характеру в інформаційній сфері». Крім того, законопроектом визначено, що суб’єктами, які забезпечують функціонування електронної комерції, є постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, в тому числі оператори (провайдери) телекомунікацій та реєстратори й адміністратори, які присвоюють мережеві ідентифікатори (зокрема IP-адреси, доменні імена, адреси електронної пошти). «Прийняття цього законопроекту вкрай необхідне для подальшого розвитку електронної комерції в Україні», - впевнений О. Ольшанський.

Три інші круглі столи, які пройшли в рамках 12-ї конференції ІнАУ і ДП „UA-IX”, розкривали інші питання, які зараз знаходяться у фокусі інтернет-громадськості.

версия для печати

SMS

Сообщите коллегам о последних новостях, пресс-релизах и сведениях из Каталога компаний через наш SMS-гейт.

Смотрите также

18 октября 2013 г

 • Fujifilm XQ1: компактная камера Х-серии
 • Обновление Kaspersky Security для SharePoint Server
 • Fujifilm X-E2: эволюция легендарной X-E1
 • UserGate Web Filter с глубоким анализом контента

17 октября 2013 г

 • Обрано оператора домену .УКР
 • Android-троянец скрывается от антивирусов, используя очередную уязвимость
 • Розетка, которая всегда под рукой
 • "Яндекс" выяснил, что украинцы ищут о свадьбе
 • Седьмая версия продуктов ESET NOD32 Antivirus и ESET Smart Security
 • МТС снижает стоимость мобильного Интернета в роуминге
 • Ультратонкий внешний накопитель ADATA Dash Drive Elite SE720
 • Объективы Sony с байонетом E для полнокадровой матрицы

16 октября 2013 г

 • Philips открывает путь к хирургии для Google Glass
 • Нові зміни в складі членів ІнАУ
 • Киевстар приглашает студентов на стажировку
 • «Лаборатория Касперского» совершенствует защиту для мобильных устройств
 • Autodesk приобретает технологии Graitec по проектированию конструкций

15 октября 2013 г

 • Mio Technology заключила договор с компанией «Навигатор»
 • Horizon – платформа браузерных расширений для операторов мобильной связи
 • В Харькове открылся крупнейший датацентр в Восточной Украине «Onehostpower»