В одному з найдинамічніших сегментів ринку – телекомунікаціях – стрімко розповсюджуються геоінформаційні технології та системи як необхідна умова розвитку галузі.

Еще в номере   Арифметика цифровых потоков

Такий стан справ майже в усьому світі. В Європі треба зазначити провідну роль у використанні геоінформаційних технологій та систем (ГІС) телекомунікаційних гігантів British Telecom, Deutsche Telekom, Telecom Italia Mobilе та ін. З метою прискорення й підтримки великомасштабного проекту телефонізації африканського континенту американська компанія Telcom використовує технології ГІС для планування розміщення нових телефонних мереж, побудови та аналізу цифрових моделей рельєфу. Серед країн колишнього СРСР у цій сфері попереду Росія та Литва. Їх відомі компанії ДАТА+ та HNIT-Baltic GeoInfoServisas створили низку спеціалізованих розробок для телекомунікацій.

В Україні, на жаль, геоінформаційні технології не дуже розповсюджені. Хоча ще в грудні 1999 р. Управлінням інфраструктури інформатизації Держком-зв’язку й було проведено семінар з питань використання ГІС для представників галузі, суттєвих змін не відбулося. Восени в Києві на традиційний ГІС-форум зібралося понад 250 учасників з регіонів України, а також з Росії та Молдови. На жаль, на форумі не було представлено жодної доповіді про застосування ГІС-технологій у телекомунікаціях.

Однією з головних причин такого стану речей, на наш погляд, є відносно високі ціни на американські програмні продукти для ГІС, які найбільше поширені у світі. Хоча, як свідчить досвід зарубіжних країн, вкладені кошти швидко окуповуються та дають відчутні прибутки.

Застосування ГІС для мобільного зв’язку

Вся сфера телекомунікацій з точки зору застосування ГІС принципово поділяється на дві частини. До першої належить покриття території радіосигналом, сюди входять засоби мобільного зв’язку (транкінг та стільникова телефонія). Друга частина включає лінійні фізичні об’єкти, мережі, що з’єднують, як правило, абонентів стаціонарного зв’язку. Це й магістральні лінії, і звичайна телефонія, яка утворює складні за конфігурацією й кількістю елементів мережі.

Для прикладу виберемо одне з найактуальніших завдань – організацію мережі стільникового зв’язку (багато що з цього може бути віднесене також і до транкінгових мереж). Воно, поряд з іншим, включає в себе оптимальне визначення дільниці або району, які має обслуговувати мережа. Власне, це завдання оптимізації стратегічного планування та інвестицій. Для прийняття рішення навіть тільки стосовно загальної конфігурації зони обслуговування необхідно проаналізувати величезний обсяг різноманітних просторових даних про рельєф, грунти та їхні діелектричні властивості, рослинний покрив, будинки та споруди тощо. Потрібно знати й уявляти, де розміщені потенційні клієнти компанії, зокрема, майбутні володарі стільникових телефонів. Для міста, наприклад, важлива інформація про транспортні артерії, вокзали, аеропорти, розміщення житлових масивів і майбутньої забудови, про банки, підприємства торгівлі, котеджеві селища. Також необхідно мати демографічні дані про розподіл соціальних і вікових груп населення в місті. Після цього можна визначити оптимальне розмі-щення антен, які обслуговують окремі «стільники» або дільниці. Вирішення такого завдання потребує складних розрахунків для моделювання поля сигналу.

Переваги комп’ютерного моделювання

Відповідні моделі розрахунків можуть бути отримані двома способами. Перший – фізичний – полягає у налагодженні дослідних антен і вимірюванні рівнів сигналу в різних точках. Звісно, він довготривалий і коштує чимало. У другому варіанті проводиться комп’ютерне моделювання шляхом розрахунку поля, з урахуванням усіх різноманітних чинників, що впливають на розповсюдження радіосигналу.

Існують спеціальні комп’ю-терні програми, що здійснюють такі розрахунки. Вони часто базуються на використанні растрової моделі просторових даних. Шлях інтеграції розрахункових моделей з геоінформаційними системами – це виконання моделювання не у вигляді окремого додатка, а безпосередньо в середовищі ГІС.

Моделі подання просторових даних у геоінформаційних системах сьогодні дуже розвинуті й підходять для адекватного опису абсолютної більшості ситуацій. Засоби програмування в середовищі ГІС теж отримали потужний розвиток, і програміст може не обмежуватися тільки власними макромовами пакета ГІС типу Avenue в ArcView або AML в ARC/INFO. Для переважної більшості пакетів є можливість використання мов типу C, Visual Basic, Delphi. Особливо можливості програмування поширилися з появою ARC/INFO версії 7.2, що включає ODE (Open Development Environment – відкрите середовище розробки).

Що зроблено в Україні?

Стосовно розвитку і впровадження ГІС-технологій у сфері зв’язку активно працює ВАТ «Інститут передових технологій» у Києві. На сьогодні проведені роботи щодо створення математичної моделі рельєфу України, окремих регіонів (Крим, Карпати) та міста Києва (з урахуванням висоти будинків). Це дозволяє вирішувати цілий комплекс проблем: розрахунок і оптимізація прокладання телекомунікацій, оцінка зон покриття та визначення тіньових зон для радіохвиль.

Інший важливий напрямок робіт – інтеграція баз даних телефонних абонентів з ГІС для Міністерства внутрішніх справ та Головного управління з надзвичайних ситуацій (у Києві). Ця розробка дозволить забезпечити швидкий пошук та адресну прив’язку мешканця, який телефонував.

,
заступник начальника Управлiння Iнфраструктури Iнформатизацiї
та розвитку Iнтернет Держкомзв'язку