Утворення в Україні зони оффшорного програмування могло б стати одним із ефективних кроків реалізації ідеї випереджального розвитку нашої країни.

У такій тональності відбулось обговорення законопроекту «Про оподаткування прибутку від виробництва програмного забезпечення на експорт за нульової ставкою», одним із авторів якого є народний депутат Олександр Чубатенко. В засіданні круглого столу, що проходило за цією тематикою в рамках серії круглих столів «Україна – інформаційні та комунікаційні технології для розвитку», ініційованим Держкомзв’язку, Міжнародним фондом «Відродження» та ПРООН в Україні, брали участь як представники держави, так і вітчизняні розробники програмного забезпечення.

Відповідно до законопроекту, тимчасово – до 2007 р. – прибуток підприємств, отриманий від розробки, виробництва та продажу ПЗ за зовнішньоекономічними контрактами, має оподатковуватися за нульовою ставкою. А різниця у надходженні коштів, що утворилася від зміни ставки, повинна спрямовуватися на поповнення обігових коштів таких підприємств. При цьому кваліфікаційні вимоги, яким мають відповідати останні, визначатимуться Кабміном. Цей закон вже схвалений у Комітеті ВР з питань науки і освіти і зараз знаходиться в Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності.

На думку учасників обговорення, прийняття такого законопроекту, безумовно, справа корисна й необхідна. Адже майже 90% ринку програмування в Україні сьогодні перебувають у «тіні». Як зазначив виконавчий директор Асоціації розробників програмного забезпечення Віктор Спиридонов, за деякими оцінками, у 2000 р. в Україні було вироблено програмної продукції для експорту на суму близько $32 млн., тоді як Держкомстат зафіксував лише $3,1 млн. І хоч в Україні зараз існує понад 100 підприємств-розробників програмного забезпечення, вони представляють собою переважно невеликі компанії, де працюють п’ять-сім спеціалістів.

Тож законопроект має сприяти виведенню сфери програмування на «світло», вирішенню проблеми від’їзду кваліфікованих спеціалістів за кордон та надходженню в Україну інвестицій.

Однак, як зазначалося, один документ – не панацея від проблеми, що має комплексний характер. Йшлося й про те, що необхідно вирішувати її системно, підготувавши пакет законопроектів, що розглядатимуть не лише податкові пільги, а й підготують базу для розвитку сфери програмування в Україні. А сюди входять як податки, так і проблема кредитування та багато інших супутніх питань. Адже, як справедливо зазначали учасники обговорення, в нашій країні не існує виробничого процесу програмування. А робота над його формуванням потребує певних корекцій і в інших видах податків, зокрема, в податку на заробітну плату, ПДВ тощо. І хоча думка про необхідність системного підходу була підтримана більшістю учасників круглого столу, ініціатори закону про нульову ставку наголосили, що розробка пакета законопроектів – справа непроста й означає тривалу підготовку, тоді як сьогодні конче потрібен перший крок для вирішення запланованого. Нині насамперед необхідно, щоб держава у будь-який спосіб визначила напрямок розвитку сфери програмування пріоритетним. І такою першою ластівкою повинен стати запропонований законопроект.

Заступник голови Держкомзв’язку Андрій Омельченко, позитивно оцінивши цей законопроект, наголосив на доцільності вивчення питання про поширення зазначеної в документі пільги, у тому числі на внутрішній ринок програмування. Він також запропонував конкретніше окреслити в законопроекті цільове використання коштів, отриманих від впровадження нульового податку на прибуток (вони мають реінвестуватися в розвиток ПЗ).

А заступник голови Держкомзв’язку Володимир Коляденко зазначив, що для прийняття цього законопроекту має бути здійснена грунтовна юридична та економічна експертиза: апелювати до владних структур потрібно лише серйозним обгрунтуванням доцільності впровадження запропонованих змін. Тож на завершенні обговорення було вирішено створити спеціальну робочу групу, яка і займатиметься цими важливими питаннями.