Наприкінці ХХ сторіччя розвиток інформаційних технологій призвів до реалізації ідеї електронного уряду. Спеціалісти вважають, що така форма спілкування з державою приведе не тільки до більш ефективного й менш витратного адміністрування, але й до кардинальних змін взаємовідносин між громадянами й урядом.

Еще в номере   Новые старые знакомые   Бюджетные средства на гармонизацию с европейскими нормами

– Електронний уряд – це заміна чиновників комп’ютерами?

Олександр Бернатович: Не зовсім так. Система електронного уряду передбачає, що будь-яка фізична або юридична особа через Інтернет може звертатися із запитами до державних установ для одержання необхідної інформації та виконання юридичних транзакцій.

При такій схемі взаємовідносин «громадянин–держава» можна розраховувати на підвищення ефективності державного управління, розвиток електронного бізнесу й навіть стримування корупції. Електронний уряд спроможний змінити саму природу влади, зробити її більш прозорою і підконтрольною громадськості. Можна сказати, що електронний уряд – це втілення демократичних засад у систему державного управління за допомогою найсучасніших технологій.

– Для більшості наших громадян процес законотворчості поки що недоступний, їм лишається тільки дотримуватися законів потім.

Анатолій Соляник: Електронний уряд забезпечує реальну участь громадян у політичних процесах, зокрема у законотворчості. Кожний громадянин може взяти участь у створенні законів, обговорюючи та голосуючи за них у Мережі.

– А якими ви бачите перспективи створення електронного уряду в Україні?

О.Б.: На цьому шляху існують дві технічні проблеми: обмежений доступ до Інтернету та недостатній рівень інформатизації державних органів. Прикладом вирішення першої проблеми може слугувати зарубіжний досвід. Так, у багатьох країнах була створена мережа суспільних електронних приймалень, якими користуються громадяни, що не мають безпосереднього доступу до Інтернету. Організація такої мережі є цілком реальною і в Україні.

Друга ж проблема значно складніша. У нас лише в деяких відомствах досягнуто рівня, який може стати основою для реалізації електронного уряду (незважаючи на те, що на інформатизацію органів виконавчої влади було витрачено понад $50 млн.). Серед них – Державна податкова адміністрація, Пенсійний фонд, МВС, Держкомстат, Ліцензійна палата, Торговельно-промислова палата, Держкомпідприємництва, Держстандарт, Міністерство освіти і науки, Державна митна служба та ін.

Деякі державні установи вже фактично виконують певні функції електронного уряду (хоча й без забезпечення доступу через Інтернет). Так, уже більше року в Києві діє комп’ютерна система нарахування квартирної плати.

А.С.: Крім технічних, існують ще досить складні організаційні та фінансові проблеми. Створення електронного уряду потребує значних інвестицій. Украй негативний досвід виконання Національної програми інформатизації України свідчить, що сподіватись на бюджетне фінансування такого широкомасштабного проекту – марна справа.

Але є інший шлях – залучення іноземних інвестицій. І він цілком реальний: створення електронного уряду розглядається провідними інвесторами як перспективне вкладання коштів. Такі інвестиції з позитивним результатом уже реалізуються в деяких країнах, що входили до колишнього Союзу. Та інвестор повинен бути впевненим, що його інвестиції призведуть до отримання ним прибутку. Ця умова може бути виконана, якщо реалізація проекту здійснюватиметься комерційною структурою, яка в майбутньому надаватиме послуги фізичним та юридичним особам на платній основі.

Послуги населенню, що надаватимуться в рамках проекту електронного уряду, для комерційного успіху повинні бути масовими (для сотень тисяч, навіть мільйонів, громадян). А це в свою чергу потребує попереднього з’ясування реальних потреб у подібних послугах українських фізичних та юридичних осіб, розробки детальних бізнес-моделей та аналіз можливих ризиків.

– Але реалізація електронного уряду вимагає доповнення нормативної бази?

О.Б.: Так, звичайно. І ця робота вже почалася. Прикладом може бути Постанова Кабінету Міністрів № 1659/2000 від 8.11.2000 р. «Про надання органами державної статистики послуг на платній основі».

Особливу роль при реалізації електронного уряду в Україні може відігравати Указ Президента про заходи щодо розвитку національної складової Інтернету, в якому поставлені завдання забезпечення широкого доступу до Мережі, представлення в ній національних інформаційних ресурсів, задоволення прав громадян на інформацію для побудови відкритого демократичного суспільства й розвитку підприємництва.

Подібні кроки можуть стимулювати створення електронного уряду. Для цього, по-перше, необхідно прийняття ідеї та її активна підтримка з боку держави, по-друге, залучення інвестицій, по-третє, використання потенціалу провідних ІТ-компаній, які вже накопичили достатній потенціал для реалізації цього масштабного завдання. Тільки при виконанні всіх цих обов’язкових умов ідея електронного уряду може мати успішне втілення в Україні.

– За нашою інформацією, ідея створення в Україні електронного уряду вже почала втілюватися в життя. Сподіваюсь, що в найближчі місяці нас чекають приємні новини в цій галузі.

Електронна реорганізація державного управління викликає величезний інтерес у всьому світі. США, Великобританія, Швеція, Данія, Норвегія, а також Коста-Ріка, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Латвія, Естонія, Чехія та багато інших країн почали створювати електронні уряди.

Уряд США вже став надавати громадянам різноманітні послуги через Інтернет: видачу ліцензій, сплату штрафів тощо. В Англії реєстрація фірм тепер потребує заповнення через Мережу тільки однієї форми.