21 декабря 2000 г.
Наступного року українські компанії знову братимуть участь у всесвітньо відомій виставці телекомунікацій та інформатики CeBIT (23–28 березня), яка щорічно відбувається в Ганновері.
|
|
Еще
в номере |
|
|
|
Создается виртуальная лаборатория |
|
|
Свобода слова - под защитой государства? |
|
Кожного року своєчасній підготовці виходу компаній України на ганноверські виставки (в першу чергу – CeBIT та Hannover Messe) заважають різні причини. Зараз також має місце деяка затримка. Звичайно, не могла не вплинути на швидкість процесу адміністративна реформа, що почалася ще в грудні минулого року та для деяких відомств закінчилася лише в серпні нинішнього. Але сьогоднішня ситуація унікальна, оскільки змінився підхід держави до підготовки виставкових заходів. Якщо раніше за весь процес підготовки до конкретної виставки (від організації до фінансування) відповідало одне «профільне» відомство, то нинішнього року було прийняте рішення централізувати все у віданні Мінекономіки. Крім цього, сталася інша найважливіша подія: в нещодавно прийнятому бюджеті на 2001 р. є стаття, яка передбачає використання 7 млн. грн. на проведення виставкових заходів в Україні й за кордоном. Саме зараз відбувається розподіл грошей між різними відомствами. Щодо обсягів державного фінансування участі українських компаній у СеВІТ, то, як повідомив на прес-конференції, влаштованій організатором ганноверських виставок компанією Deutsche Messe AG, перший заступник голови Держкомзв’язку Олександр Баранов, воно має зберегтися на минулорічному рівні (близько 360 тис. грн.). До речі, це відомство знову відповідатиме за організацію участі України в цій виставці.
Хто поїде на CeBIT-2001?
О. Баранов повідомив, що кількість експонентів на CeBIT-2001 залишається на минулорічному рівні (46), суттєво не зміниться також загальний обсяг займаних площ (у 2000 р. – 315 кв. м, у 2001 – 300). Зменшення виставкових площ, за словами О. Баранова, пов’язане не із зменшенням кількості українських експонатів, а з реконфігурацією павільйонів. До «традиційних» учасників-відомств – цього року приєдналася столична мерія.
Що ж до конкретного складу експонатів, зараз, як відзначив О. Баранов, проходять відповідні конкурсні відбори. Поки роботу не завершено через незрозумілості фінансування. З тієї ж причини ще нічого не можна сказати про «новачків» виставки. Відомо тільки, що це будуть компанії, зайняті у сфері інформаційних технологій. «Взагалі мова йде не про кількість заявок, а про якість експонатів, – сказав О. Баранов. – Досвід попередніх двох років демонструє, що їх треба «фільтрувати» краще. Так, «відсів» по Академії наук у минулому році склав 1:3, у Мінпромполітики – 1:2, у Міннауки – 1:5. Зараз у Держкомзв’язку готується спеціальна методика відбору експонатів, а також методика поведінки на стендах (!)».
У 2001 р. знову буде організований окремий стенд за участю провідних українських телекомунікаційних компаній. Окрім цього, до кінця поточного року Держкомзв’язку планує організувати цілеспрямоване відвідування павільйонів виставки зацікавленими представниками українських компаній.
СеBIT і світ
Генеральний уповноважений розділу представництв виставкової компанії Deutsche Messe AG Міхаель Боерманн представив групи учасників виставки, що впорядковані «тематично та в просторі». Найбільший за кількістю учасників розділ присвячений програмному забезпеченню та Інтернету. Цей розділ, як і розділ телекомунікацій, переживає стрімке зростання.
За словами М. Боерманна, «виставка могла би бути ще більшою, якщо б ми мали ще територію». Наступного року на СеBIT найбільше будуть представлені Тайвань, США, Великобританія, Швейцарія, Франція, Швеція, Нідерланди, Ізраїль, Італія, Гонконг. Цікаво, що американські та японські учасники також беруть участь у заході, але виступають як німецькі фірми.
Голова представництв Deutsche Messe AG по країнах СНД та Балтії Ірина Вайсхаар знову нагадала одну з основних, на її погляд, формул маркетингу: для досягнення ринкового успіху компанія має виставлятися на одній і тій же виставці та на одному й тому ж місці мінімум три роки. При цьому час між другою та третьою участю – основний час «прориву». І. Вайсхаар також відмітила, що форма фінансової підтримки виставок за кордоном прийнята у всьому світі. Зокрема, в Німеччині на такі цілі щорічно виділяється близько DM150 млн. ($68 млн.). Проведені спеціальні дос-лідження показали, що 20% міжнародних контрактів укладаються саме за рахунок участі компаній у цих субсидованих виставках.
Важливість появи українських компаній на міжнародних промислових виставках ілюструють такі цифри: за підрахунками Мінекономіки, зараз українські підприємства мають лише 1250 своїх представництв за кордоном, з яких 1110 розміщені в Росії. На думку присутнього на згаданій прес-конференції головного спеціаліста секретаріату Кабміну Геннадія Довгаля, стимулюючим важелем у справі участі українських компаній у закордонних виставках, окрім прямих бюджетних асигнувань, могли би бути економічні пільги для конкретних підприємств (звільнення від ПДВ, від митних податків при участі в ярмарках тощо).
Довідка «ДК-Зв’язок»
Загальна кількість експонентів у СеBIT-2001 – більше 8 тис. Виставкова площа дорівнює 417 444 кв. м. Базова ціна виставкової площі в павільйоні – 167 євро (близько $133) за 1 кв. м.
|