За час свого існування - а це майже третина століття - у міжнародної виставки CeBIT склалося чимало традицій, ритуалів та навіть стереотипів. Приміром, лише стереотипами можна пояснити те, що в усьому світі цей форум, не задумуючись, продовжують називати виставкою інформаційних технологій. Насправді CeBIT - це експозиція передусім товарів і послуг, а не технологій.

Однією з традицій CeBIT стали виступи на відкритті виставки визнаних лідерів телекомунікаційної чи ІТ-індустрії. Нинішнього року це була Керлі Фіоріна – виконавчий директор компанії Hewlett-Packard. У своєму яскравому емоційному спічі вона назвала CeBIT найбільшою та, можливо, найхаотичнішою торговельною виставкою у світі. Щодо хаотичності педантичні німецькі організатори, мабуть, мають іншу точку зору, але, без сумніву, перша частина твердження глави американської корпорації відповідає дійсності.

Тенденції виставки

Цього року на CeBIT відсоток місцевих учасників знову збільшився. Таким чином, підтверджується тенденція, що спостерігалася протягом кількох останніх років, – виставка стає все більше німецькою. Це проявляється в усьому – в офіційній німецькій мові переважної більшості семінарів та презентацій, у відсутності деяких інформаційних матеріалів англійською, навіть служба новин працює німецькою. Старожили CeBIT стверджують, що раніше інтернаціональний дух виставки був відчутнішим.

Нинішня експозиція стала також більш прагматичною. CeBIT, який і раніше не дуже балував публіку технологічними новинками, в нинішніх непростих економічних умовах демонстрував переважно те, що можна продати якщо не сьогодні, то принаймні протягом найближчих місяців. Особливо це впадало в очі на стендах Інтернет-компаній. Після серії банкрутств у IT-індустрії інвестори стали помітно обережнішими. Навіть нових товарів було не так уже й багато: в умовах наджорсткої конкуренції притримувати товар до виставки – занадто велика розкіш.

Про «телекомунікаційність» заходу говорили сім з 26 основних павільйонів та кілька допоміжних, на більшості інших стендів певною мірою теж була представлена тема зв’язку. Багато великих IT-компаній мали два або навіть три стенди, один з яких обов’язково був присвячений телекомунікаційним рі-шенням.

Мобільність життя

Здається, на деякий час відкладається масовий продаж провідними виробниками телекомунікаційного обладнання (Ericsson, Motorola, Nokia) своїх підрозділів стільникових телефонів. Більше того, активно нарощують маркетингові зусилля нові гравці цього ринку. На CeBIT-2001 представила кілька новинок GSM- та GPRS-телефонів для Європи компанія LG Electronics. А про плани виходу до українського споживача вже в цьому році заявили виробники стільникових телефонів Sendo та Audiovox. Щоправда, наш «сірий» ринок дещо зменшує ентузіазм виробників, але в них є що протиставити контрабанді. На виставці вони показали ряд нових (і, за їх твердженнями, дуже ефективних) рішень щодо захисту стільникових телефонів від несанкціонованого використання.

Ще одна тенденція світової телефонної моди – мініатюризація «мобілок» – схоже, призупинилась. Більшість представлених на виставці нових моделей не менші за попередників. Тепер при незмінності розмірів апаратів збільшуються розміри дисплеїв. В деяких новинках дисплей навіть зайняв місце клавіатури, а введення інформації здійснюється з голосу або рукописно.

CeBIT – виставка надзвичайно різнопланова, і виділити її пріоритет зазвичай дуже важко. Але цього року тема мобільного Інтернету явно домінувала. Саме йому присвятила свою промову на церемонії відкриття Керлі Фіоріна. Від розмаїття пристроїв мобільного доступу до Мережі миготіло в очах. Більшість із них розраховано на широкосмугові способи мобільного доступу, насамперед GPRS. Показово, що саме під час виставки компанія Samsung уперше продемонструвала роботу GPRS-телефону Q100 в мережі T-Mobile німецького оператора Deutsche Telekom.

Мобільний Інтернет дає додатковий імпульс індустрії оренди програмних додатків (ASP). Очікується, що користувачі охочіше братимуть різноманітні програмні продукти в оренду. Чимала кількість виставкових семінарів була присвячена саме цій темі.

Погляд в Україну

Наша країна традиційно була представлена національними стендами в павільйонах інформаційних технологій та телекомунікацій, а також стендом Фонда Глушкова, на якому розташувалися компанії Lucky Net, Vimas Technologies та «Укрсофт».

Безумовно, правильним (хоча й вимушеним) було рішення лише часткового фінансування державою участі вітчизняних компаній. Це закрило дорогу в Ганновер явно неконкурентоспроможним учасникам. До речі, Федеральне міністерство економіки і технологій Німеччини, яке раніше наполовину фінансувало участь українських компаній на стенді Фонду Глушкова, у 2001 р. їх не виділило. Хоча принципи відбору учасників і поліпшились, часом вони викликають подив. Так, на стенді в павільйоні інформаційних технологій третину учасників складали вітчизняні вузи. Більшість представлених ними експонатів – це викладацько-студентські саморобки (програмні та апаратні). Виглядали вони доволі блідо, до того ж їх більш досконалі аналоги красувались поряд на інших стендах уже у вигляді се-рійної продукції.

Сумнівними були також надії деяких академічних інститутів зацікавити кого-небудь своїми програмними розробками в галузі менеджменту – навряд чи німці (або представники інших розвинутих країн) вважають українців авторитетними фахівцями в цій сфері. Можливо, деякі розробки державних інститутів і мають комерційну цінність та попит на виставці у Ганновері. Але, напевно, значна частина цих експонатів потрапила на CeBIT лише тому, що таку можливість надали чиновники.

Однак заради справедливості треба відмітити цікаві пропозиції вітчизняних учасників виставки. Так, міжнародний науковий центр технології програмування «Технософт» продемонстрував сервер інформаційної підтримки електронної комерції. Інститут географії НАН України представив розроблений спільно з ТОВ «Інтелектуальні системи ГЕО» електронний атлас України, виданий українською та англійською мовами. Концерн «Алекс» запропонував на розсуд відвідувачів CeBIT свою останню розробку – систему реєстрації телефонних дзвінків Partner-911. Компанія «ІнноВінн», що вперше брала участь у цій виставці, також представила власні розробки. Серед них – аналізатор телекомунікаційних систем ОКС № 7 та білінгові системи для операторів зв’язку. Інтернет-провайдер Lucky Net презентував сім своїх розробок, серед яких телепорт, супутникові рішення та системи високошвидкісного доступу до Мережі.

Не зовсім зрозумілим лишилося, що демонстрували на виставці у павільйоні телекомунікацій українські оператори мобільного та фіксованого стільникового зв’язку – UMC та «Велтон-Телеком». Навряд чи карта покриття цих компаній в Україні могла зацікавити когось з відвідувачів виставки. Хоча злі язики стверджують, що участь операторів у CeBIT-2001 була не зовсім добровільною, і в такій ситуації було все одно, що везти на виставку. Треба зазначити, що у сусідньому павільйоні також нудьгували їх колеги – російський оператор «МТС» та польський Telekоmunikacja Polska.

До речі, у росіян, окрім національних стендів, були й окремі учасники, причому не тільки гранди на зразок ABBYY, «Формози» або «Лабораторії Касперського», а й маловідомі регіональні компанії. Невеликі українські приватні фірми, які ще два-три роки тому прагнули участі в CeBIT, цього разу обмежилися візитами своїх керівників як відвідувачів.

Деякі наші жартівники на CeBIT називали національні павільйони «братськими могилами». Хоча про ефективність такої експозиції можна сперечатися. Наприклад, мало хто на цьогорічній виставці сумнівався в успіху національного стенда США. Вміла організація експозиції – важлива складова успіху. А отже у вітчизняних компаній – експонентів майбутніх CeBIT є простір для вдосконалення.